От рожи (бешихи)

Тема: От рожи (бешихи) Пт Июл 20, 2018 11:44 pm

ОТ РОЖИ (бешихи) украинский вариант.

Першым (другым,третим) разом. Божым часом.
Боже пособы, Боже пособы,
Матерь Божа, стань в помощи!
Йихав чоловик на пусту ныву
пустым конем
пусту пшеныцю сиять.
Пустый чоловик,
пуста ныва,
пустый кинь, -
и породыло пусте кориня.
Тут тоби не стояты,
жовтойи кости не ломаты, червоннойи крови не смоктаты.
(Говорить 3 раза, надавливая крестообразно на больное место).

Четвертым разом
Боже пособы, Боже пособы,
Матерь Божа, стань в помощи!
Пойихав чоловик на билу ныву
билым конем
билой пшеныци сияты.
Билый чоловик,
билый кинь,
билый виз,
билая ворона,
билая борона,
била ныва,
била пшеныця...
тут тоби не стояты,
жовтойи кости не ломаты,
червонной крови не смоктаты!

(Дунуть крест на крест на больное место).

Бешихо, татарко ,
Бешихо, цыганко ,
Бешихо, жыдивко !
Тут тоби не буваты,
Тут тоби не гуляты ,
Червонойи крови не пыты ,
Жовтойи кости не ломыти ,
Билого тила ни ялыты .
Иды соби за сынье море ;
Там тоби буваты ,
Там тоби гуляты ,
Жовтымы пискамы пересыпаты ,
Водамы перелываты , -
Очеретом й болотамы трясты .
Я тебе заклинаю
I на тем вичный ножом зарубаю .
Иды соби – де кури не пьютъ ,
Де молодыци на гуляння не ходятъ
Де козак коня не напувае,
Де дивча косы не розплитае
Иды соби на очерета , на болота,
та на свои миста , де витер не вие,
де сонце не грие ,
де праведнее сонечко не сходытъ,
де людьскый голос не заходытъ ;
де люды не хрестяця
Трясы соби очеретами , та свойимы лыстамы

(Сдуть на больное несто накрест трижды и трижды сплюнуть через левое плече...
Трижды "Отче наш" до и после лечения...руки смыть по локоть проточной водой)

Тема: Re: От рожи (бешихи) Пт Июл 20, 2018 11:44 pm

Від бешихи... тобто від рожі

Святий Архистратиг Михаїл, помоліся Господу Богу за раба твоєго
Івана (або інчого)!
Ти бих-бешище, чи ти прозірна, чи ти вітряна, чи ти водяна, чи ти
болюща, чи ти сверблюща, чи ти палюща, чи ти кров’яна! Тут тобі не
стояти у раба Божого Івана. Поки ти не стояла, поти я тебе не визивала,
і не викликала, і огнем не припікала і ножем не присікала. Я ж тебе
визиваю, викликаю і виговоряю з нарожденного, молитвенного,
хрещеного раба Божого Івана. І піди ти собі, бих*бешище, де вітер не віє,
де сонце не гріє, де чоловічий глас не заходить. У пустім місті бих*
бешище, там тобі бути, і пробувати, і роскоші тобі роскошувати. У
пустому місці камень гладай (їж), у великому лісі дерево гладай, а в
глибокому морі воду пий. Там тобі бути і пробувати... На Ордані*ріці,
там збирались всі римські попи. Шоб ти так, бих*бешище, розійшлася,
як вони. Розійдись, роскотись тихенько, легенько маковим, дробовим
хмелем і дай спати, спочивати рабу Божому Івану (або іншому).

Треба шептать тричі.

Те ж можна шептать і від зубів.